Я переїхала за кордон і думала, що впораюся сама. Але життя в чужій країні без батьків, друзів і звичного оточення виявилось складнішим, ніж очікувала. Мене дратувало все, я все частіше занурювалась у спогади й уникала людей.
Анастасія допомогла зрозуміти, що адаптація — це процес. Тепер я маю уявлення, як пройти його спокійніше. Минуле було хорошим, але й майбутнє може бути не гіршим. Дякую за справжню допомогу й підтримку без банальних фраз .
Я працюю в ІТ і просто «вигорів». Почав все відкладати, нічого не хотілося й не мотивувало. Навіть прості задачі було зробити складно, а на щось цікавіше не вистачало запалу.
Олена не «штовхає» мене вперед, але кожна наша сесія — це як маленький ремонт у голові. Вчуся розподіляти навантаження та приділяти час своєму ресурсу.
Я мама двох дітей. Старша дочка підліток, і в нас постійно сварки. Відчувала, що втрачаю з нею контакт. Розуміла, що потрібно відпускати, але так страшно було, що наробить помилок!
Світлана на сесіях не засуджує і не читає моралі. Ми разом шукаємо слова, які не ображають дитину, але допомагають мені зберегти межі. Я стала краще розуміти дитину, і їй, бачу, стало легше вдома. Це лише початок шляху, але він правильний.
Мені треба було розібратися, чому в мене всі стосунки закінчуються однаково. Одне й те саме по колу… Навіть друзі вже втомилися мене слухати.
Андрій спокійно розбирає мої історії по деталях. Не каже, що я винна у всьому, але показує, на що я можу впливати. Після наших розмов якось легше дихається і вже не так страшно щось міняти.
Вперше звернулась до психолога, бо перестала нормально спати. Постійно погані думки, страхи, серце вискакує. Думала, що я божеволію.
Завдяки Олені зрозуміла, що зі мною все гаразд, а тривога — це лише сигнал. Ми почали працювати над тим, як заспокоювати себе і не накручуватися. Не все виходить, але зараз я сплю значно краще і вже не відчуваю себе безпорадною.
Я звернулась до Світлани після втрати мами. Дякую чоловіку, що бачив мій стан і запропонував підтримку психолога. Я не була сама в цей час, але від цього не ставало легше. Відчувала провину, шукала інших винних, жила на автопілоті в постійній тривозі… Зараз вже бачу, що це було замкнуте коло.
Світлана дуже уважно слухає. Була вражена, що на сесії мені можна все. В житті я трималася, але на сеансах я і плакала, і злилася. І, навіть, якщо мовчала, то знаходила підтримку. Дякую їй за те, що допомагає прожити цей важкий період.
Довго вагалася, чи взагалі варто звертатися до психотерапевта, бо це був мій перший досвід і, чесно, я дуже хвилювалась. У мене часто виникали тривожні думки, особливо через стосунки, і я не знала, як з цим справитися. Марія стала людиною, якій я змогла довіритися. Кажуть, кращий психолог це друг, але друг же має й свої проблеми. Натомість Марія мене вислуховує, не засуджує, не перебиває, а допомагає навести лад у голові. Після сеансу всі мої думки по поличках. Я вчуся розуміти себе і не тримати все в собі. Вперше за довгий час у мене з’явилось відчуття, що я можу все у своєму житті.
Дякую Олександру за сеанси. Від самого початку я відчувала, що мене справді чують: мій запит був зрозумілий, і ми одразу почали працювати над тим, що мене турбує.
Зустрічі проходять у дуже комфортній і дружній атмосфері. Олександр вміє підтримати, не тисне, не нав’язує рішень — ми рухаємось у моєму темпі, крок за кроком. Я вперше відчуваю, що не одна у своїх переживаннях і що мені хочеться змінюватись